Викладачі
Image

Лобода Петро Іванович

науковий керівник кафедри, академік НАН України, д.т.н., професор

Закінчив із відзнакою інженерно-фізичний факультет Київського політехнічного інституту в 1980 р. за спеціальністю „Фізико-хімічні дослідження металургійних процесів”. Працював на кафедрі високотемпературних матеріалів та порошкової металургії інженером-дослідником (1980-1982 р.), м.н.с. (1983-1984 р.), асистентом, старшим викладачем, з 1993 р. доцентом, з 2005 р. професором. Виконував обов’язки заступника завідуючого кафедрою високотемпературних матеріалів та порошкової металургії.

В 1988 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.16.06 – Порошкова металургія та композиційні матеріали на тему ”Розробка технології одержання монокристалів із порошків боридів рідкісноземельних металів”, а в 2004 р. (27 грудня) – докторську дисертацію „Фізико-хімічні основи створення нових боридних матеріалів для електронної техніки та розробка керамічних катодних вузлів підвищеної ефективності”. З вересня 2007 року – завідувач кафедри ВТМ та ПМ.

Область наукових інтересів – теорія й практика одержання чистих високотемпературних матеріалів на основі тугоплавких сполук, металів та сплавів.

П.І.Лобода вирішив проблему виготовлення чистих спечених полікристалічних, монокристалічних та спрямовано-армованих композиційних матеріалів шляхом створення фізико-хімічних основ синтезу та комплексної обробки в полі температурного градієнту порошків боридів із заданим надлишком бору. Методологія по одержанню чистих боридних матеріалів була успішно застосована для переробки вибухонебезпечного порошку цирконію в лігатури на основі заліза, алюмінію, титану та. ін., які є високоліквідною продукцією в Україні.

Під керівництвом П.І.Лободи створено та оснащено сучасним обладнанням лабораторії по вирощуванню кристалів тугоплавких сполук та механічних випробувань матеріалів. Спільно з ВНІІ СВЧ ім. Вологдіна та Челябінськ-65 спроектовано та виготовлено унікальну камеру високого тиску (10 МПа), яка дозволила створити нове покоління матеріалів здатних працювати без помітної деградації структури до 2000 оС. Виконано розробку технічного завдання на проектування установки для вирощування кристалів тугоплавких сполук „Кристал-111М”, яка випускається серійно з 1989 р.

На основі фундаментальних досліджень створені нові матеріали та керамічні катодні вузли, які широко застосовуються в промислових масштабах на машино- та приладобудівних підприємствах України (Моторсіч, НВО „ЗОРЯ” та „Машпроект”, Мелітопольський моторний завод, SELMI та на багатьох ін.), Росії, країн СНД, дальнього зарубіжжя (Франція, США, Корея, Китай, Тайвань та деякі ін.), в космічній галузі, ядерній енергетиці, мікроелектроніці та в організаціях НАН („Центр Келдыша”, РЯЦ „Курчатовский институт”, Інститут ядерних досліджень СВ РАН і т.п.).

Спільно з Інститутом радіофізики та електроніки НАНУ в 2003 р. розроблено електронно-променевий модуль для одержання наноструктурних плівок із тугоплавких і хімічно активних матеріалів.

Наукові досягнення представлялися на виставках: “Матеріалознавство для літакобудування” , Київ, 2002 р.; „Indo-Ukrainian exhibition on materials technologies”, Хайдарабад, 2003 р.; „Ганновер-Мессе-2004”, Ганновер, ФРН, 2004 р., Китай. 2005 р.; В’єтнам, 2006 р.

П.І.Лобода є автором близько 100 наукових праць (12 без співавторів), в тому числі 12 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, 6 навчально-методичних розробок.

Займається педагогічною діяльністю. Читає лекції з таких дисциплін: „Механічні властивості та конструкційна міцність матеріалів”, 

Лобода П.І. є членом двох спеціалізованих рад: голова ради інженерно-фізичного факультету НТУУ „КПІ”, член бюро Асоціації матеріалознавців України. З 2001 р. по 2004 р. працював у робочій групі Держкомрезерву України над вирішенням проблеми зберігання та безпечної переробки порошку цирконію на ММК ім. Ілліча. Приймав активну участь в обґрунтуванні необхідності відродження твердосплавної промисловості в Україні та організації виробництва мікропорошків кольорових металів та сплавів, створення системи підготовки та перепідготовки спеціалістів, що знайшло своє відображення в урядових рішеннях.