Кафедра високотемпературних матеріалів та порошкової металургії

Минає 40 днів, як пішов з життя Іван Григорович Черниш, відомий вчений матеріалознавець, професор кафедри високотемпературних матеріалів та порошкової металургії НТУУ «КПІ», доктор технічних наук, академік інженерної академії України,

який зробив вагомий вклад у становлення та розвиток вітчизняного виробництва тугоплавких сполук, в підготовку інженерних та наукових кадрів в напрямку матеріалознавство та хімія поверхні. Ним створено і успішно працює виробництво терморозширеного графіту модифікованого тугоплавкими сполуками, який використовується для захисту військових об’єктів від теплового та електромагнітного випромінювання.

Черниш І.Г автор декількох підручників та монографій по технології композиційних матеріалів, за якими навчається не одне покоління студентів України. І.Г. Черниш майстерно володів поетичним словом і в збірках своїх віршів прославляв свою батьківщину, досягнення вітчизняної науки і освіти.

Народився на Полтавщині 9 червня 1938 р. Закінчив Недогарську семирічну та Олександрівську середню школи Олександрійського району Кіровоградської області. Вступив до Київського державного університету ім.. Т.Г.Шевченка на хімічний факультет.

У студентські роки брав активну участь в художній самодіяльності та спортивному житті факультету, в організації та облаштуванні самодіяльного студентського спортивного табору «Хімтурист», входив до збірної університету з велоспорту, працював на цілині у Кустанайській області.

Після закінчення навчання працював в Інституті напівпровідників Академії наук України, був комсоргом інституту, займався альпінізмом. Закінчив аспірантуру при Інституті проблем матеріалознавства АН України, захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук. Працював старшим викладачем, доцентом, заступником декана Київського народного господарства (нині КНЕУ). Потім був запрошений в Інститут фізичної хімії імені Л.В.Пісаржевського АН України на посаду заступника директора конструкторсько-технологічного бюро, де проводив науково-технологічні розробки на замовлення Міністерства оборони СРСР та організацій космічно-ракетного комплексу, керував розробкою дослідно-промислової технології одержання радіо поглинаючих матеріалів для створення літака-невидимки. Дослідний зразок якого виготовлений у Росії. Був одним із організаторів Інституту хімії поверхні АН України, впровадив на Завалівському графітовому комбінаті технологію одержання терморозширеного графіту, завідував відділом композиційних матеріалів у ІХП АН України, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.

Після закриття наукового напрямку з розробки нового покоління графітових та графітокерамічних матеріалів на основі нанотехнології поверхні дисперсних матеріалів перейшов на роботу до Житомирського інженерно-технічного інституту, де зорганізував і завідував кафедрою природничих наук, з 2001 р. – професор Національного технічного університету України «КПІ».

Доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України, автор понад двісті друкованих праць, в тому числі монографії, вісьми навчальних посібників, шістдесяти авторських свідоцтв і патентів

Вірші друкував в газетах «Економіст», «Київський вісник», «Від вуха до вуха», у збірках поезій (КНЕУ, 1999. 2001), статті та дописи – в газетах «Урядовий кур’єр», «Комсомольское знамя», «Економіст», «Кримінальний огляд», «Київський політехнік».